ПАРУБІЙ РОЗЧАРОВАНИЙ «КНОПКОДАВАМИ» У ФРАКЦІЇ БАТЬКІВЩИНИ

Комендант Євромайдану, народний депутат Андрій Парубій висловив стурбованість та розчарування через застосування практики «кнопкодавства» народними депутатами фракції Батьківщина.

Про це Парубій заявив у коментарі кореспонденту ІА «Регіон Київ Медіа».

Зокрема, Парубій висловив жаль з приводу того, що картки трьох представників опозиції голосували за відміну скандальних законів, прийнятих 16 січня, у той час як ці депутати перебували у Страсбурзі на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи.

Ми декларуємо неухильне дотримання норм Конституції та законів України, вимагаємо від Партії регіонів двиконання принципу особистого голосування у парламенті. В цей же час окремі депутати від Батьківщини уподібнюються кнопкодавам і голосують чужими картками», - заявив Парубій.

«Картки Сергія Соболєва, Володимира Ар’єва і Андрія Шевченка голосували за відміну диктаторських законів на засіданні 28 січня, в той час як ці депутати перебували у Страсбурзі на сесії ПАРЄ. Це абсолютно неприпустима практика», - додав депутат.

Комендант Майдану також висловив розчарування результатами переговорів влади та опозиції щодо врегулювання ситуації у державі. На думку Парубія, Яценюк, який висловив готовність обійняти посаду прем’єр-міністра, цим кроком зраджує ідеали Майдану.

«Мільйони українців не для того виходять на площі по всі країні, щоб лідер опозиції Арсеній Яценюк виторгував собі високу посаду. Якщо він очолить уряд, це означатиме зраду. Зраду Майдану, зраду Юлії Тимошенко», - підкреслив Парубій.

Крім того, він розкритикував заяву Яценюка про заплановану люстрацію судової гілки влади.

«Яценюк намагається отримати посаду прем’єр-міністра, прикриваючись тезами про люстрацію суддів. Насправді це профанація. Для того, щоб забезпечити люстрацію в судовій системі, потрібно йти працювати не прем’єром, а головою Вищої ради юстиції», - наголосив політик.

Як відомо, 28 січня Верховна Рада скасувала 9 із 12 законів, які обмежували громадянські свободи громадян і були прийняті 16 січня «у ручному режимі. За відповідне рішення проголосували 361 народний депутат.

Депутати від Батьківщини С. Соболєв, В. Ар’єв та А. Шевченко, чиї картки теж голосували за скасування цих актів, у цей час перебували у Страсбурзі на сесії ПАРЄ.

За матеріалами "Регион Киев Медиа"

Віталію Кличку доручили у посольстві США «тримати дах» Данилюку

Наслідки «мирних» акцій протесту для столиці України, окрім як розруха ніяк інакше назвати не можна. Центр столиці просто понівечений «свідомими» вандалами від опозиції. Але це все квіточки в порівнянні з тим, що продовжують виробляти ці «євроінтегратори» серед білого дня в центрі столиці. 

Сьогодні на Євромайдані склалася складна ситуація, тепер там керують не опозиційні політики та громадські активісти, а «пахани» банд формувань серед яких особливо чітко вирізняється «Спільна справа» з Данилюком за «главного».

Ці радикали з «Спільної справи» за декілька дів змогли помножити на «нуль» всіх лідерів позиції. Більше того, ці недобиті радикали захопили ряд адміністративних будівель.

Оцінивши всю халепу, в яку вскочили наші лідери опозиції та зрозумівши весь масштаб трагедії, яка може статися у зв’язку з втратою контролю над людьми вони вирішили не чекаючи підкріплення від влади у вигляді «Беркуту» самостійно розправитися з бунтарями.

Тягнибок зі своїми бандерівцями провів партизанський рейд та  витіснив радикалів зі «Спільної справи» із зайнятого ними МінАПК. Більше того Тягнибок дав вказівку нікого з бунтарів не шкодувати та жорстоко з ними розправлятися у разі найменшого супротиву бійцям «Свободи». 

Разом з тим лідер партії «УДАР» В.Кличко отримав вказівку від своїх кураторів з посольства США, щоб той швиденько та за будь-яку ціну організував новий «дах» 300 радикалам, для того щоб останні були завжди в повній бойовій готовності для негайного виконання підготовлених у посольстві нових сценаріїв провокацій. 

Таким чином Кличко організував радикалам «стояку» в Українському домі разом з «ударівцями», що звичайно ж стало не до вподоби іншим лідерам опозиції а особливо Тягнибоку.

Іван Ватрів, "Громадський журналіст”

«5 КАНАЛ» ЗА ВКАЗІВКОЮ ПОРОШЕНКА ТЕПЕР ШУКАЄ ЗБРОЮ І СПЕЦНАЗ

Про заангажованість «5 каналу», який однобоко висвітлює політичні події, постійно нагнітаючи істерію в суспільстві, досить говорити. Будучи у власності позафракційно-опозиційного Порошенка, журналісти «каналу чесних новин» по-іншому подавати інформацію не можуть – лише в дусі опозиції, перевертаючи суть до непізнаваності та замовчуючи істинні речі. Картинки, що монтуються і створюються, спрямовані на нагнітання конфліктних ситуацій.

Наразі «5 канал» знімає новий «шедевр». Віднедавна в «Батьківщині» одержимі ідеєю, що на горезвісній вул. Грушевського біля ВР розгорнуто військовий штаб. Для конспірації постійно працюють «глушилки». На території штабу перебувають люди у військовій формі без знаків відмінності у повній амуніції та озброєні автоматами АКС-У. Погодьтеся, сюжет закручується серйозний.

Кому ж ще висвітлювати таку резонансну подію, як не знімальній групі «найчесніших» експертів в області використання інформації для подальшого напруження суспільно-політичної ситуації в Україні.

Якщо отриманого матеріалу не вистачить для драми, доведеться робити постановку, яку ми вже бачили по «голому козаку» і розп’ятому Булатову. Відеосюжети з якими систематично крутять в ефірі з відповідними коментарями, підсилюючи ескалацію напруження в Україні – власне кажучи, на це і розраховано.

Недарма ж кажуть, хто володіє інформацією – володіє світом. Адже будь-яку інформацію можна подати під потрібним Порошенку кутом зору.

Проте не слід забувати, що кожен має право на власну точку зору. Маніпулювати ж думками і поглядами за допомогою інформаційних ресурсів набагато легше – опозиція вдало цим користується, цілковито узурпувавши ефірний простір.

Юрій Гольденберг «Инцидент»

Валерій Карпунцов не хоче платити адвокатам

Партія «УДАР» - це партія бандитів та гопників 90-х, які шляхом постійного обману, цинізму, шантажу та «кидалова» добралися до влади. При цьому всьому вони маючи небачене нахабство - вирішили іти далі висуваючи Кличка в якості кандидата на пост Президента.

Сьогодні партія «УДАР» позиціонує себе, як політичну силу, яка робить все  для того щоб Україна стала членом незрозумілого нікому ЄС. Прикриваючись цим, Кличко та його гопники сьогодні зібралися на Майдані та критикують владу.

В свою чергу політтехнологи всім відомої «сильної» партії «УДАР» просто киплять над щоденним підняттям електоральних рейтингів. Але біда в тому, що сьогодні соціум дійшов до тієї межі, коли не хоче і не може вже більше мовчати.

Так, в мережі Інтернет почали з’являтися інформаційні повідомлення стосовно чергового «кидка» від нардепа-ударівця В.Карпунцова. Суть кидка проста, Карпунцов зігравши на почуттях простих людей організовував всім відомий «авто майдан». Черговим кроком Карпунцова був набір адвокатів, з погодинною оплатою в 300 дол. США, для захисту цих же учасників «автомайдану».

І як водиться в опозиції, коли прийшов час розраховуватися з правозахисниками, то в Карпунцова стався приступ амнезії, та склерозу одночасно. Він забув, що обіцяв адвокатам чималенький заробіток.

В результаті адвокати, які намагалися своєю працею заробити пару лишніх гривень, як виявилося працювали за ідею. А пред’явити Карпунцову особливо нічого вони не зможуть, оскільки ніяких договорів та контрактів він з ними не укладав. Одним словом повіривши на чесне слово, довірливі юристи втратили час, гроші і здоров’я.

Іван Ватрів, "Громадський журналіст”

«БАТЬКІВЩИНА» ПРОДОВЖУЄ ПОШУК ПЕРЕБІЖЧИКІВ

Вже тиждень триває перемір’я після кровавих боїв у центрі столиці на Грушевського, спровоковане радикальними представниками опозиції. «Євромайдан» потихеньку вмирає, як йому й пророчили. Можливо від аномальних морозів, чи то від зневіри мітингарів в опозиційних лідерів, які  неспроможні впливати на події, що відбуваються навколо «Євромайдану». А може від  перебоїв у фінансуванні з Євросоюзу.

Тимчасова тиша насправді такою не є. Опозиційні лідери, як завжди, шукають нові методи  і засоби яким-небудь чином підбурити настрій євромайданівців,  оскільки він не зовсім «революційний».

З достовірних джерел з Батьківщини стало відомо, що Арсеній Яценюк дав вказівку своїм поплічникам розвернути компанію, спрямовану на підкуп керівників та рядових правоохоронців спецпідрозділу  «Беркут»,  в обмін на їх публічний перехід на сторону євромайданівців. При цьому, Яценюк надав вказівку викладати інформацію про «дезертирство» правоохоронців за допомогою «своїх»   журналістів з «5 каналу».

Виконувати роль парламентаря Яценюк наказав своєму однопартійцю Миколі Мартиненку, який має займатись пошуком ймовірних «дезертирів». Матеріальна винагорода, яку планується пропонувати правоохоронцям, складає близько… 10-15 тисяч доларів США!

В цій ситуації, найбільш цинічним, є те, що наряду з обіцяними коштами, правоохоронцям буде запропоновано отримати можливість поновлення на посаді після приходу опозиції до влади.

Що ж, як не «миттям», так «катанням». Як не уговорами так підкупами! А як же обіцянки розформувати  ненависний «Беркут». Та ні, він їм і самим ще знадобиться.

Альона Кринична «Политическая Украина»

КЛИЧКО УЖЕ ТОРГУЕТ ДОЛЖНОСТЯМИ

Ни для кого не секрет, что лидер «УДАРа» Виталий Кличко начал сближение с радикальным крылом «Майдана» - «Правым сектором».  Активисты, а для многих – радикалы, неплохо поработали на рейтинг Кличка, во всяком случае картинку для всего западного мира обеспечили весьма впечатляющую.

Продемонстрировав себя более радикальным объединением, чем «Свобода» ребята «куют железо пока горячо», подтверждением тому стало то, что лидер «правого сектора» Дмитрий Ярош уже разыгрывает с Кличком договорняк, а именно выторговывает себе должность первого зама одного из руководителей силового ведомства.  Не кисло замахнулся…

Что мы знаем о Яроше, с февраля 1989 года Член Народного Руха Украины, с июня 1994 — член организации «Тризуб» им. С. Бандеры, руководил её региональным подразделением. В 1996 году вошел в центральный комитет «Тризуба», а с 2005 года стал ее лидером. Также есть информация о том, что Ярош сидел, видать, его хулиганско-радикальные действия не остались без внимания правоохранительных органов.

Сейчас Ярош считает, что пришло время выйти из тени оппозиции и принять участие во всех политических процессах страны, а не только быть пушечным мясом на улицах.

Ранее Ярош уже заявил: «Правый сектор» обращается с требованием к властям и оппозиции возобновить переговоры и включить их в переговорный процесс». Кроме этого, Ярош требует  амнистировать всех участников протестов, которые оказались за решеткой «иначе «Правый сектор оставляет за собой право на «самостоятельные адекватные действия, которые могут выходить за конституционные рамки».

Но к большому его разочарованию, врятли «Правый сектор» станет третей стороной на переговорах, к тому же такой поворот событий не допустят свои же коллеги по оппозиционному цеху.

Ожидаемо негативно на такое заявление лидера «Правого сектора» отреагировали в оппозиции. Один из лидеров «Батькивщины» Александр Турчинов в эфире «5 канала» заявил, что: «Переговорный процесс не должен превращаться в митинг. Поэтому я считаю, что переговорная группа представлена достаточно», четко давая понять всем, что оппозиция не заинтересована в еще одном игроке на переговорах.

Поэтому и прослеживается сближение «Правого сектора» с «УДАРом», а Ярош делает ставку на Кличко, который, похоже, уже возомнил себя лидером всего оппозиционного движения в стране. Потеряв землю под ногами, Виталий Владимирович начал делить шкуры еще не убитых медведей. Только так можно объяснить обещания Кличко радикалам из «Правого сектора» раздать должности и портфели в новом Кабмине. Все это должно произойти после «победы оппозиции» или, точнее, его победы на выборах президента.

Очевидно, что Виталий Владимирович делает большую ошибку, приравняв завоевание поста Президента с чемпионским поясом. Если пояс чемпиона – это вершина успеха, то пост Президента это начало тяжелейшего пути, который может оказаться ему не под силу.

Александр ГРИН «Политическая Украина»

«ПРАВЫЙ СЕКТОР» ШАНТАЖИРУЕТ ВСЕХ

Они «вышли из тени» и спровоцировали в Украине боевые действия. Потом выставили ультиматум из энного количества пунктов и начали силовой шантаж всех и вся. Чего же хотят радикально настроенные националисты «Правого сектора»?

Для начала они хотят легитимизации своего крайне «отпетого сборища» как «спортивно-патриотической организации».

Их предводитель – Дмитрий Ярош очень хочет, чтобы расформировали милицейское спецподразделение – «Беркут». Координатор боевиков предлагает создать новое подразделение под другим названием и с другими полномочиями. Как известно, «Беркут» не без помощи радикалов стал притчей во языцех, взяв огонь «Правого сектора» на себя. За время Майдана он вообще превратился из птицы высокого полета в «козла отпущения», на которого теперь списываются все грехи. А что дальше?

А дальше – все больше?! Националисты хотят, чтобы Ярош участвовал в процессе формирования новой власти и «переформатирования жизни общества». Одним из последних стало требование приобщить «Правый сектор» к переговорному процессу. Сам же Ярош заявил, что берет на себя всю ответственность за революционный процесс и за то, что происходило на Украине в эти дни, подчеркнув, что кое у кого перед ним должок: «Если бы мы не пошли в наступление, никакой революции уже не было бы, и власть бы не вела никаких переговоров ни с оппозицией, ни с восставшим народом». Вот как?!

В свою очередь, бескомпромиссные парни не дают никаких гарантий, заявляя «мы уже и так пошли на серьезные уступки – прекратили боевые действия на улицах. Пусть выполняют наши требования»?!

Так вот, оказывается, откуда ноги растут – ничто «человеческое» «Правому сектору» не чуждо. Его лидеры также действуют в угоду своим нереализованным амбициям. Отсюда и пиар-кампания Яроша, не зря же он хочет, чтобы его имя в умах украинцев ассоциировалось с человеком, который преодолел «Беркут». Только сыграть на контрасте с такой-то идеологией – действовать посредством силы и шантажа, не получится!!! И куда тут без «Беркута»?!

Хочется верить, что шантажистам воздастся по заслугам, а преодолеть тяжелые времена нам поможет здравый ум, умение признавать свои ошибки и желание их исправлять.

Юрий Гольденберг «Инцидент»